Малий Лев (сузір’я)
Дивіться також: [ повний список сузір’їв ]
Малий Лев (лат. Leo Minor, LMi) — сузір’я північної півкулі неба. Його оточують Велика Ведмедиця, Лев та Рись. Займає на небі площу 232 квадратні градуси, містить 34 зірки, видимі неозброєним оком. Шість із них, найяскравіші, мають величину 4m та 5m. Інші зірки знаходяться на межі видимості неозброєним оком. Найяскравіші зірки не утворюють жодної характерної геометричної фігури. Немає у цьому сузір’ї та цікавих об’єктів, доступних для спостережень астрономам аматорам.
Спостерігається в Україні. Найкращі умови видимості - у березні-квітні.
IAU and Sky & Telescope magazine (Roger Sinnott & Rick Fienberg) - CC BY 3.0
натисніть на зображення для його збільшення
2007 року в цьому сузір’ї виявлено позагалактичний об’єкт невідомого типу. Він названий "об’єкт Ханні" на честь першовідкривача - Ханні ван Аркел, яка знайшла його, беручи участь як волонтер у проекті Galaxy Zoo.
Зорі
У Малому Леві є лише одна зоря яскравіша від 4-ї зоряної величини.
- 46 Малого Лева (Преципуа) — майже гігант спектрального класу K, знаходиться на відстані 98 світлових років. Не має власного позначення Байєра. Малий Лев — єдине сузір’я, найяскравіша зоря якого на позначається за системою Байєра.
- β Малого Лева — гігант спектрального класу G8. Єдина зоря у Малому Леві, яка має позначення Байєра, хоча при цьому і не є найяскравішою. Значення зоряної величини — 4,21.
- R Малого Лева — холодна змінна зоря типу Міри. Значення зоряної величини змінюється від 6,3 до 13,2 протягом періоду 372,19 днів.
- 20 Малого Лева — ця подвійна зоря розташована на відстані 14,9 парсек від нас, є аналогом Сонця.
Історія
Нове сузір’я. Авторство належить Яну Гевелію, який вперше помістив його у свій небесний атлас «Уранографія», опублікований у 1690 році. За даними астрологів, за часів Гевелія астрологія була широко поширена, Велика Ведмедиця, Мала Ведмедиця та Лев мали поганий вплив на долі людей та події. Гевелій помістив сузір’я Малого Лева між сузір’ями Великої Ведмедиці та Лева, щоб зберегти традиції астрології, тому що, як він сам пояснював, вплив Малого Лева не мало відрізнятися від впливу Великого Лева.
У Малому Леві немає зірки α, але є β. Гевелій не давав позначень зіркам у виділених їм сузір’ях; для Малого Лева це зробив згодом Френсіс Бейлі. Другу по блиску зірку він, як і заведено, назвав бетою, а найяскравішу (46 LMi) помилково залишив без позначення. Крім β, жодні зірки цього сузір’я не позначені грецькими літерами. Але 46 Малого Лева іноді позначають латинською літерою ο. Це запропонував Йоган Боде у своїй роботі 1801 року.
| Малий Лев | |
|---|---|
| Лат. назва | Leo Minor |
| Скорочення | LMi |
| Символ | Левеня |
| Пряме піднесення | від 9h 15m до 11h 00m |
| Схиляння | від +23° 30’ до +42° 00’ |
| Площа | 232 кв. градусів |
| Найяскравіші зірки (величина < 3m) |
|
| Метеорні потоки |
|
| Сусідні сузір’я |
|
| Сузір’я видиме в широтах від +90° до
-48°. Кращий час для спостереження - березень, квітень |
|
Сузір’я Малого Лева з Атласу "Uranographia" Яна Гевелія (1690)
натисніть на зображення для його збільшення
Сузір’я Малого Лева з Атласу "Uranographia" J. E. Bode (Берлін 1801)
натисніть на зображення для його збільшення
Сузір’я Малого Лева з Атласу "Urania’s Mirror" (London, 1825)
Міфологія
Всім відомий перший подвиг Геракла, коли він задушив голими руками Німейського Лева. Після цього він став носити його шкуру замість плаща, носив усе життя і навіть на похоронному вогнищі героя лежала ця шкура.
Не так відомо, що ще юнаком, до служби у Єврісфея, Геракл убив кіферонського Лева на горі Кіферон і, можливо, носив його шкуру. Можливо, цей "молодший брат" Німейського Лева і відзначений на небі в Малому Леві.
astromyth ru/Constellations/LMi.htm
* * *
Sources: wikipedia.org
Дивіться також: [ повний список сузір’їв ]
[ нагору ]
