Астрономічний портал "Ім’я Галактики"

зоряне небо

Україна, вечірній обрій

Зоряне небо України на півночі, півдні, сході та заході (48° північної широти)

Видимість планет, Місяця, комет

Інформація про умови видимості планет цього місяця - Меркурій, Венера, Марс, Юпітер, супутники Юпітера, Сатурн, кільця Сатурна, Уран, Нептун, Плутон. Спостереження Сонця та Місяця. Комети, астероїди. Місячний календар на цей місяць.

Читайте також: Зоряне небо літа :: Зоряне небо осені :: Зоряне небо зими :: Зоряне небо весни

Карта зоряного неба на цей місяць

Щомісячна карта зоряного неба та астрономічні події місяця - для спостережень неозброєним оком, в бінокль чи телескоп.
Адаптовано для друку (2 сторінки PDF формат А4).
Дивіться також архів зоряних карт на будь-який місяць.

Небо у червні 2026

Астрономічні події червня 2026

1 червня — Місяць (Ф= 0,99-) в апогеї своєї орбіти на відстані 406369 км від центру Землі.
1 червня — Місяць (Ф= 0,98-) проходить точку максимального схилення на південь від небесного екватора.
7 червня — Місяць (Ф= 0,62-) у висхідному вузлі своєї орбіти.
7 червня — Венера проходить у 5 градусів південніше Поллукса.
8 червня — Місяць у фазі останньої чверті.
9 червня — Місяць (Ф= 0,37-) поблизу Нептуна.
9 червня — Венера проходить у 1,6° північніше Юпітера.
9 червня — максимальна західна лібрація Місяця за довготою 7,8°.
10 червня — Місяць (Ф= 0,3-) поблизу Сатурна.
12 червня — Місяць (Ф= 0,08-) поблизу Марса.
13 червня — Місяць (Ф= 0,04-) поблизу Альдебарана, Урана та Плеяд (покриття при видимості на Алясці).
13 червня — максимальна південна лібрація Місяця за широтою 6,6°.
14 червня — Місяць (Ф= 0,0-) у перигеї своєї орбіти на відстані 357196 км від центру Землі.
15 червня — астероїд Ірена (14) у протистоянні з Сонцем.
15 червня — молодик.
15 червня — Місяць (Ф= 0,0+) проходить точку максимального схилення на північ від небесного екватора.
15 червня — Меркурій у максимальній східній (вечірній) елонгації 24 градуси.
16 червня — Місяць (Ф= 0,04+) поблизу Меркурія.
17 червня — Місяць (Ф= 0,07+) поблизу Юпітера.
17 червня — Місяць (Ф= 0,11+) поблизу Венери (покриття при видимості в Південній Америці та Африці).
18 червня — Місяць (Ф= 0,12+) проходить через розсіяне зоряне скупчення Ясла (М44).
19 червня — покриття Місяцем (Ф= 0,27+) Регула при видимості в Африці.
19 червня — Венера проходить через розсіяне зоряне скупчення Ясла (М44).
19 червня — Місяць (Ф= 0,28+) у низхідному вузлі своєї орбіти.
20 червня — максимальна східна лібрація Місяця за довготою 7,5°.
21 червня — літнє сонцестояння.
21 червня — Місяць у фазі першої чверті.
23 червня — Місяць (Ф= 0,69+) поблизу Спіки.
26 червня — максимальна північна лібрація Місяця за широтою 6,6°.
27 червня — максимум дії метеорного потоку Червневі Боотиди (потік змінний, ZHR= 0–100).
27 червня — покриття Місяцем (Ф= 0,95+) Антареса (при видимості в Австралії).
28 червня — Місяць (Ф= 0,97+) в апогеї своєї орбіти на відстані 406267 км від центру Землі.
28 червня — Місяць (Ф= 0,99+) проходить точку максимального схилення на південь від небесного екватора.
29 червня — Меркурій у стоянні з переходом до зворотного руху.
29 червня — повня.

Мапа зоряного неба
на цей місяць

Зоряний обрій
цього тижня

Планети, Місяць,
комети

Вимірювання білого карлика

NASA IXPE вперше проводить вимірювання білого карлика

Науковці вперше використали телескоп NASA IXPE для вивчення білої карликової зорі. Завдяки унікальній здатності приладу вимірювати поляризацію рентгенівського випромінювання, астрономи дослідили зорю під назвою EX Гідри. Це дозволило розкрити геометрію енергійних подвійних систем.

У 2024 році IXPE майже тиждень був сфокусований на EX Гідри — системі з білим карликом у сузір'ї Гідри, що розташована приблизно за 200 світлових років від Землі. Стаття про результати була опублікована в Astrophysical Journal. Дослідження очолили науковці-астрофізики з Массачусетського технологічного інституту (Кембридж) разом із співавторами з університетів Айови, Східного Теннессі, Льєжа та Ембрі-Ріддла.

Білий карлик утворюється після того, як у зорі закінчується водневе паливо для термоядерного синтезу в ядрі, але вона не має достатньої маси, щоб вибухнути як наднова. Те, що залишається, є дуже щільним об'єктом: за діаметром він приблизно такий, як Земля, але має масу нашого Сонця.

EX Гідри перебуває у подвійній системі разом із супутником — зорею головної послідовності, газ із якої безперервно падає на білий карлик. Те, як саме білий карлик накопичує (акреціює) цю матерію і куди вона потрапляє, залежить від сили його магнітного поля.

У випадку EX Гідри магнітне поле недостатньо потужне, щоб повністю зосередити матерію на полюсах зорі. Проте воно все одно швидко додає масу до акреційного диска, через що система отримала класифікацію «проміжний поляр».

У такій системі матеріал утворює акреційний диск, водночас притягуючись до магнітних полюсів. Під час цього явища матерія нагрівається до десятків мільйонів градусів за Фаренгейтом, відштовхуючись від іншого матеріалу, пов'язаного з білим карликом. Це створює великі колони газу, що випромінюють високоенергетичні рентгенівські промені — космічна ситуація, ідеальна для вивчення за допомогою IXPE.

«Унікальна здатність NASA IXPE до поляриметрії дозволила нам виміряти висоту акреційної колони — вона становить майже 3200 кілометрів. При цьому нам знадобилося значно менше припущень, ніж у попередніх розрахунках», — сказав Шон Гандерсон, науковець з МТІ та провідний автор статті. «Рентгенівське випромінювання, яке ми спостерігали, ймовірно, розсіялося від самої поверхні білого карлика. Ці об'єкти набагато менші, ніж ми могли б сподіватися побачити на прямих знімках. Це чітко демонструє силу поляриметрії у здатності "бачити" такі джерела з деталізацією, яка раніше була неможливою».

Інформація з даних поляризації EX Гідри допоможе вченим зрозуміти інші високоенергійні подвійні системи.

Ця художня концепція зображує меншу білу карликову зорю, яка притягує матеріал від більшої зорі (праворуч) в акреційний диск. Раніше цього року вчені використали телескоп NASA IXPE (Imaging X-ray Polarimetry Explorer) для вивчення білого карлика та поляризації його рентгенівського випромінювання.
MIT/Хосе-Луїс Оліварес

Фото NASA

сузір’я

Сузір’я Близнята

[ Докладніше про сузір’я Близнята ]

[ Всі сузір’я ]

Повний список сузір’в

Андромеда • Близнята • Велика Ведмедиця • Великий Пес • Візничий • Вітрила • Вовк • Водолій • Волопас • Волосся Вероніки • Ворон • Геркулес • Гідра • Годинник • Голуб • Гончі Пси • Дельфін • Діва • Дракон • Ерідан • Єдиноріг • Жертовник • Живописець • Жираф • Журавель • Заєць • Змієносець • Змія • Золота Риба • Індіанець • Кассіопея • Кит • Кіль • Козоріг • Компас • Корма • Косинець • Лебідь • Лев • Летюча Риба • Лисичка • Ліра • Мала Ведмедиця • Малий Кінь • Малий Лев • Малий Пес • Мікроскоп • Муха • Насос • Овен • Октант • Орел • Оріон • Павич • Пегас • Персей • Південна Гідра • Південна Корона • Південна Риба • Південний Трикутник • Південний Хрест • Північна Корона • Піч • Райський Птах • Рак • Риби • Рись • Різець • Секстант • Сітка • Скорпіон • Скульптор • Столова Гора • Стріла • Стрілець • Телескоп • Телець • Терези • Трикутник • Тукан • Фенікс • Хамелеон • Центавр • Цефей • Циркуль • Чаша • Щит • Ящірка

Група "Astronomy Dnipro Ukraine" на Facebook
Всі, кому не байдужі таємниці зоряного неба, хто цікавиться сучасними дослідженнями Космосу, хто любить історію астрономії, астро-гумор, космічну музику, science fiction - будь ласка, приєднуйтесь!

це цікаво

Місяць і Сонце біля горизонту здаються більшими

Ви, напевно, помічали, що Місяць, коли знаходиться низько над горизонтом, здається набагато більшим, ніж коли він високо на небі. Те саме стосується й Сонця. Це дуже помітне явище, і не дивно, що над ним замислювалися ще давньогрецькі вчені, зокрема Арістотель зі Стагіри та...

[ Докладніше ]

Таємничий храм і “випадкові камені”

У південній Англії, приблизно в 130 кілометрах на захід-південний захід від Лондона, є одна з найвидатніших споруд — Стоунхендж. Хоча сьогодні залишилися лише руїни, вони викликають не лише повагу та подив, а й трохи жаху. Правда. Безумовно, велика китайська стіна і єгипетські піраміди є значно величніші. Але навряд чи вони такі ж загадкові і таємничі, як Стоунхендж...

[ Докладніше ]