Астрономічний портал

Україна, вечірній обрій

Зоряне небо України на півночі, півдні, сході та заході (48° північної широти)

Видимість планет, Місяця, комет

Інформація про умови видимості планет цього місяця - Меркурій, Венера, Марс, Юпітер, супутники Юпітера, Сатурн, кільця Сатурна, Уран, Нептун, Плутон. Спостереження Сонця та Місяця. Комети, астероїди. Місячний календар на цей місяць.

Читайте також: Зоряне небо літа :: Зоряне небо осені :: Зоряне небо зими :: Зоряне небо весни

Карта зоряного неба на цей місяць

Щомісячна карта зоряного неба та астрономічні події місяця - для спостережень неозброєним оком, в бінокль чи телескоп.
Адаптовано для друку (2 сторінки PDF формат А4).
Дивіться також архів зоряних карт на будь-який місяць.

Астрономічні події листопада 2026

• 1 листопада — Місяць (Ф = 0,52) проходить через розсіяне зоряне скупчення Ясла (М44).
• 1 листопада — Місяць у фазі останньої чверті.
• 2 листопада — Місяць (Ф = 0,42) поблизу Марса (покриття при видимості в акваторії Тихого океану).
• 2 листопада — Місяць (Ф = 0,38) поблизу Юпітера (покриття при видимості на півдні Індії та в Індонезії).
• 3 листопада — Місяць (Ф = 0,36) у низхідному вузлі своєї орбіти.
• 3 листопада — покриття Місяцем (Ф = 0,34) Регула при видимості в Південній Америці.
• 4 листопада — максимальна східна лібрація Місяця за довготою 5,6°.
• 4 листопада — Меркурій у нижньому сполученні із Сонцем.
• 6 листопада — Венера проходить за півтора градуса на південь від Спіки.
• 7 листопада — Місяць (Ф = 0,04) поблизу Венери (покриття при видимості в Південній Америці).
• 7 листопада — Місяць (Ф = 0,03) поблизу Спіки.
• 8 листопада — Місяць (Ф = 0,01) поблизу Меркурія.
• 9 листопада — молодик.
• 10 листопада — максимальна північна лібрація Місяця за широтою 6,5°.
• 11 листопада — покриття Місяцем (Ф = 0,04+) Антареса (при видимості в акваторії Тихого океану).
• 11 листопада — Венера у стоянні з переходом до прямого руху.
• 12 листопада — максимум активності метеорного потоку Північні Тауриди (ZHR = 5) із сузір’я Тельця.
• 12 листопада — Місяць (Ф = 0,09+) проходить точку максимального схилення на південь від небесного екватора.
• 13 листопада — Меркурій у стоянні з переходом до прямого руху.
• 13 листопада — Місяць (Ф = 0,17+) в апогеї своєї орбіти на відстані 405619 км від центра Землі.
• 16 листопада — Марс проходить за 1,2° на північ від Юпітера.
• 17 листопада — Місяць у фазі першої чверті.
• 17 листопада — Місяць (Ф = 0,50+) у висхідному вузлі своєї орбіти.
• 18 листопада — максимум активності метеорного потоку Леоніди (ZHR = 20).
• 20 листопада — максимальна західна лібрація Місяця за довготою 7,3°.
• 20 листопада — Місяць (Ф = 0,79+) поблизу Нептуна.
• 20 листопада — Місяць (Ф = 0,83+) поблизу Сатурна.
• 21 листопада — Меркурій у максимальній західній (ранковій) елонгації 20°.
• 22 листопада — максимум активності метеорного потоку альфа-Моноцеротиди (ZHR = 5+) із сузір’я Єдинорога.
• 22 листопада — Венера проходить за два градуси на північ від Спіки.
• 24 листопада — максимальна південна лібрація Місяця за широтою 6,5°.
• 24 листопада — покриття повним Місяцем розсіяного зоряного скупчення Плеяди.
• 24 листопада — повня.
• 24 листопада — Місяць (Ф = 1,0) поблизу Урана та Альдебарана.
• 25 листопада — Місяць (Ф = 0,97) у перигеї своєї орбіти на відстані 359348 км від центра Землі.
• 25 листопада — Уран у протистоянні із Сонцем.
• 26 листопада — Місяць (Ф = 0,96) проходить точку максимального схилення на північ від небесного екватора.
• 26 листопада — Марс проходить за 1,7° на північ від Регула.
• 28 листопада — Місяць (Ф = 0,74) проходить через розсіяне зоряне скупчення Ясла (М44).
• 30 листопада — Місяць (Ф = 0,62) у низхідному вузлі своєї орбіти.
• 30 листопада — Місяць (Ф = 0,6) поблизу Юпітера (покриття при видимості на півдні Південної Америки).
• 30 листопада — покриття Місяцем (Ф = 0,57) Регула при видимості в акваторії Тихого океану.
• 30 листопада — Місяць (Ф = 0,55) поблизу Марса.

Мапа зоряного неба
на цей місяць

Зоряний обрій
цього тижня

Планети, Місяць,
комети

На шести колесах — за плечима багатьох

Рекорд Perseverance увінчує майже три десятиліття роботи марсоходів NASA на Марсі, кожна наступна місія яких долала більші відстані та виконувала завдання ефективніше за попередню.

Марсохід Sojourner розміром із мікрохвильову піч подолав близько 330 футів (100 метрів) протягом своєї 83-сольної місії у 1997 році. Два марсоходи-близнюки Spirit та Opportunity розміром із гольф-кар прибули у 2004 році з основними місіями тривалістю 90 солів. Spirit подолав 4,8 милі (7,7 кілометра), перш ніж у 2010 році піддався суворим умовам марсіанської зими. Opportunity продовжував рух протягом 5111 солів, у 2015 році завершивши перший позаземний марафон і встановивши рекорд, який тепер перевершив Perseverance. Марсохід агентства Curiosity, який здійснив посадку в кратері Ґейл у 2012 році й досі активно працює, подолав понад 23,65 милі (38,07 кілометра).

«Марсохід, який побив цей рекорд, зробив це, самостійно ухвалюючи рішення щодо маршруту. Отримавши автономність, щоб просто рухатися вперед, Perseverance керує рухом краще, ніж той, що здійснив посадку, і ми ще не закінчили», — сказав Марк Маймоне, заступник керівника групи роботизованих операцій Perseverance. «Наше найновіше програмне забезпечення вчить Perseverance менше кермувати й більше рухатися, а також перевіряти власне положення за орбітальними картами безпосередньо під час руху. Наступний рубіж — саме сонячне світло. Через відблиски в навігаційних камерах ми паркуємося до середини дня, якщо рухаємося в напрямку Сонця. Якщо нам вдасться навчити марсохід бачити крізь ці артефакти зображення, кожен наступний марсохід отримає довший робочий день».

Рекорд позаземного руху бездоріжжям не обмежується Марсом: рекорди пересування Місяцем були побиті ще раніше, під час освоєння космосу. Perseverance проїхав далі за обидва показники: 22,2 милі (35,7 кілометра), подолані астронавтами «Аполлона-17» Джином Сернаном і Гаррісоном Шміттом у 1972 році, та 24,2 милі (39 кілометрів), пройдені радянським місяцеходом «Місяцехід-2» у 1973 році.

Встановлення рекордів відстані — лише додатковий бонус. Витривалість і довші поїздки дають змогу швидше досягати більшої геологічної різноманітності: досліджувати більше відслонень гірських порід і дізнаватися більше про історію Червоної планети, читаючи її в породах. Завдяки цим можливостям Perseverance дістався від стародавнього озерного дна до скам’янілої річкової системи, де марсохід виявив потенційну біосигнатуру у породі під назвою «Водоспад Чеяви», а потім рушив до краю кратера, де на нього може чекати зовсім інший тип стародавнього середовища існування — гідротермальне.

Perseverance зібрав 29 зразків гірських порід і реголіту, які представляють дно кратера, дельтовий конус, утворений річкою, що давно зникла, а тепер і край кратера. В останньому регіоні він досліджував породи, утворені внаслідок удару, віком близько 4 мільярдів років, які належать до періоду історії планети, сліди якого на Землі майже повністю стерті.

Після Лак-де-Шарм марсохід продовжить рух уздовж краю кратера й під час розширеної місії прямуватиме на південь, до Райдужного водоспаду (Rainbow Falls) — ділянки стародавньої кори завширшки 328 футів (100 метрів), піднятої внаслідок удару, який утворив кратер Єзеро.

Джерело: https://science.nasa.gov/

Сузір’я Телець

[ Докладніше про сузір’я Телець ]

[ Всі сузір’я ]

Найбільший конструктор у світі

Археологічні знахідки свідчать про поважний вік дитячих іграшок. Дитячий конструктор ми б очікували знайти радше в античній Греції. Вже тому, що греки були видатними архітекторами, а до того ж тому, що їхня архітектура, за всієї її краси та досконалості, використовувала конструктивні принципи, дуже подібні до тих, якими ми пишалися в дитинстві...

[ Докладніше ]

Місяць і Сонце біля горизонту здаються більшими

Ви, напевно, помічали, що Місяць, коли знаходиться низько над горизонтом, здається набагато більшим, ніж коли він високо на небі. Те саме стосується й Сонця. Це дуже помітне явище, і не дивно, що над ним замислювалися ще давньогрецькі вчені, зокрема Арістотель зі Стагіри та...

[ Докладніше ]