Астрономічний портал "Ім’я Галактики"

зоряне небо

Україна, вечірній обрій

Зоряне небо України на півночі, півдні, сході та заході (48° північної широти)

Видимість планет, Місяця, комет

Інформація про умови видимості планет цього місяця - Меркурій, Венера, Марс, Юпітер, супутники Юпітера, Сатурн, кільця Сатурна, Уран, Нептун, Плутон. Спостереження Сонця та Місяця. Комети, астероїди. Місячний календар на цей місяць.

Читайте також: Зоряне небо літа :: Зоряне небо осені :: Зоряне небо зими :: Зоряне небо весни

Карта зоряного неба на цей місяць

Щомісячна карта зоряного неба та астрономічні події місяця - для спостережень неозброєним оком, в бінокль чи телескоп.
Адаптовано для друку (2 сторінки PDF формат А4).
Дивіться також архів зоряних карт на будь-який місяць.

Небо у серпні 2026

Астрономічні події серпня 2026

2 серпня — Меркурій у максимальній західній (ранковій) елонгації — 19°.
3 серпня — максимальна західна лібрація Місяця за довготою — 6,0°.
3 серпня — Місяць (Ф = 0,79) поблизу Нептуна.
4 серпня — Місяць (Ф = 0,72) поблизу Сатурна.
6 серпня — Місяць у фазі останньої чверті.
7 серпня — максимальна південна лібрація Місяця за широтою — 6,8°.
7 серпня — Місяць (Ф = 0,37) поблизу Альдебарана, Урана та Плеяд (покриття видиме в Північній Америці).
8 серпня — Місяць (Ф = 0,19) проходить точку максимального схилення на північ від небесного екватора.
9 серпня — Місяць (Ф = 0,17) поблизу Марса.
10 серпня — Місяць (Ф = 0,07) у перигеї своєї орбіти на відстані 363288 км від центру Землі.
11 серпня — Місяць (Ф = 0,02) поблизу Меркурія.
11 серпня — Місяць (Ф = 0,01) проходить через розсіяне зоряне скупчення Ясла (M44).
12 серпня — максимум активності метеорного потоку Персеїди (ZHR = 120).
12 серпня — Місяць (Ф = 0,01) поблизу Юпітера.
12 серпня — повне сонячне затемнення, повна фаза якого буде видимою в Іспанії, Португалії, Ісландії та на Таймирі.
12 серпня — молодик.
13 серпня — Місяць (Ф = 0,01+) перебуває в низхідному вузлі своєї орбіти.
13 серпня — покриття Регула Місяцем (Ф = 0,01+) (видиме в Антарктиді).
15 серпня — Венера у максимальній східній (вечірній) елонгації — 46°.
15 серпня — Меркурій проходить на 0,5° північніше Юпітера.
16 серпня — максимальна східна лібрація Місяця за довготою — 6,3°.
16 серпня — Місяць (Ф = 0,16+) поблизу Венери.
17 серпня — максимум активності метеорного потоку Каппа-Цигніди із сузір'я Лебедя (ZHR = 3).
17 серпня — Місяць (Ф = 0,25+) поблизу Спіки.
20 серпня — Місяць у фазі першої чверті.
20 серпня — максимальна північна лібрація Місяця за широтою — 6,8°.
21 серпня — покриття Антареса Місяцем (Ф = 0,6+) (видиме в Південній Америці та Антарктиді).
22 серпня — Місяць (Ф = 0,71+) в апогеї своєї орбіти на відстані 404644 км від центру Землі.
22 серпня — Місяць (Ф = 0,72+) проходить точку максимального схилення на південь від небесного екватора.
25 серпня — Меркурій проходить на 1,3° північніше Регула.
27 серпня — Меркурій у верхньому сполученні із Сонцем.
27 серпня — Місяць (Ф = 1,0) перебуває у висхідному вузлі своєї орбіти.
28 серпня — часткове місячне затемнення, малі фази якого будуть видимі під час заходу Місяця.
28 серпня — повня.
29 серпня — астероїд Метіда (9) у протистоянні із Сонцем.
29 серпня — максимальна західна лібрація Місяця за довготою — 5,0°.
30 серпня — Місяць (Ф = 0,94) поблизу Нептуна.
31 серпня — Місяць (Ф = 0,9) поблизу Сатурна.

Мапа зоряного неба
на цей місяць

Зоряний обрій
цього тижня

Планети, Місяць,
комети

Вимірювання білого карлика

NASA IXPE вперше проводить вимірювання білого карлика

Науковці вперше використали телескоп NASA IXPE для вивчення білої карликової зорі. Завдяки унікальній здатності приладу вимірювати поляризацію рентгенівського випромінювання, астрономи дослідили зорю під назвою EX Гідри. Це дозволило розкрити геометрію енергійних подвійних систем.

У 2024 році IXPE майже тиждень був сфокусований на EX Гідри — системі з білим карликом у сузір'ї Гідри, що розташована приблизно за 200 світлових років від Землі. Стаття про результати була опублікована в Astrophysical Journal. Дослідження очолили науковці-астрофізики з Массачусетського технологічного інституту (Кембридж) разом із співавторами з університетів Айови, Східного Теннессі, Льєжа та Ембрі-Ріддла.

Білий карлик утворюється після того, як у зорі закінчується водневе паливо для термоядерного синтезу в ядрі, але вона не має достатньої маси, щоб вибухнути як наднова. Те, що залишається, є дуже щільним об'єктом: за діаметром він приблизно такий, як Земля, але має масу нашого Сонця.

EX Гідри перебуває у подвійній системі разом із супутником — зорею головної послідовності, газ із якої безперервно падає на білий карлик. Те, як саме білий карлик накопичує (акреціює) цю матерію і куди вона потрапляє, залежить від сили його магнітного поля.

У випадку EX Гідри магнітне поле недостатньо потужне, щоб повністю зосередити матерію на полюсах зорі. Проте воно все одно швидко додає масу до акреційного диска, через що система отримала класифікацію «проміжний поляр».

У такій системі матеріал утворює акреційний диск, водночас притягуючись до магнітних полюсів. Під час цього явища матерія нагрівається до десятків мільйонів градусів за Фаренгейтом, відштовхуючись від іншого матеріалу, пов'язаного з білим карликом. Це створює великі колони газу, що випромінюють високоенергетичні рентгенівські промені — космічна ситуація, ідеальна для вивчення за допомогою IXPE.

«Унікальна здатність NASA IXPE до поляриметрії дозволила нам виміряти висоту акреційної колони — вона становить майже 3200 кілометрів. При цьому нам знадобилося значно менше припущень, ніж у попередніх розрахунках», — сказав Шон Гандерсон, науковець з МТІ та провідний автор статті. «Рентгенівське випромінювання, яке ми спостерігали, ймовірно, розсіялося від самої поверхні білого карлика. Ці об'єкти набагато менші, ніж ми могли б сподіватися побачити на прямих знімках. Це чітко демонструє силу поляриметрії у здатності "бачити" такі джерела з деталізацією, яка раніше була неможливою».

Інформація з даних поляризації EX Гідри допоможе вченим зрозуміти інші високоенергійні подвійні системи.

Ця художня концепція зображує меншу білу карликову зорю, яка притягує матеріал від більшої зорі (праворуч) в акреційний диск. Раніше цього року вчені використали телескоп NASA IXPE (Imaging X-ray Polarimetry Explorer) для вивчення білого карлика та поляризації його рентгенівського випромінювання.
MIT/Хосе-Луїс Оліварес

Фото NASA

Сузір’я

Сузір’я Лев

[ Докладніше про сузір’я Лев ]

[ Всі сузір’я ]

Повний список сузір’в

Андромеда • Близнята • Велика Ведмедиця • Великий Пес • Візничий • Вітрила • Вовк • Водолій • Волопас • Волосся Вероніки • Ворон • Геркулес • Гідра • Годинник • Голуб • Гончі Пси • Дельфін • Діва • Дракон • Ерідан • Єдиноріг • Жертовник • Живописець • Жираф • Журавель • Заєць • Змієносець • Змія • Золота Риба • Індіанець • Кассіопея • Кит • Кіль • Козоріг • Компас • Корма • Косинець • Лебідь • Лев • Летюча Риба • Лисичка • Ліра • Мала Ведмедиця • Малий Кінь • Малий Лев • Малий Пес • Мікроскоп • Муха • Насос • Овен • Октант • Орел • Оріон • Павич • Пегас • Персей • Південна Гідра • Південна Корона • Південна Риба • Південний Трикутник • Південний Хрест • Північна Корона • Піч • Райський Птах • Рак • Риби • Рись • Різець • Секстант • Сітка • Скорпіон • Скульптор • Столова Гора • Стріла • Стрілець • Телескоп • Телець • Терези • Трикутник • Тукан • Фенікс • Хамелеон • Центавр • Цефей • Циркуль • Чаша • Щит • Ящірка

Група "Astronomy Dnipro Ukraine" на Facebook
Всі, кому не байдужі таємниці зоряного неба, хто цікавиться сучасними дослідженнями Космосу, хто любить історію астрономії, астро-гумор, космічну музику, science fiction - будь ласка, приєднуйтесь!

Це цікаво

Місяць і Сонце біля горизонту здаються більшими

Ви, напевно, помічали, що Місяць, коли знаходиться низько над горизонтом, здається набагато більшим, ніж коли він високо на небі. Те саме стосується й Сонця. Це дуже помітне явище, і не дивно, що над ним замислювалися ще давньогрецькі вчені, зокрема Арістотель зі Стагіри та...

[ Докладніше ]

Планета весталок

Вчені давно займаються дослідженням астероїда Веста. Однак, до нових відкриттів призвели не лише дані космічного зонда, але й знайдений в Антарктиді метеорит. Хоча Веста ледь помітна на зоряному небі, будь-хто може помацати шматочок цього астероїда в мінералогічному музеї, де виставлені метеорити. Найчастіше це уламки трьох небесних тіл: Вести, Місяця і Марса...

[ Докладніше ]