Астрономічний портал

Україна, вечірній обрій

Зоряне небо України на півночі, півдні, сході та заході (48° північної широти)

Видимість планет, Місяця, комет

Інформація про умови видимості планет цього місяця - Меркурій, Венера, Марс, Юпітер, супутники Юпітера, Сатурн, кільця Сатурна, Уран, Нептун, Плутон. Спостереження Сонця та Місяця. Комети, астероїди. Місячний календар на цей місяць.

Читайте також: Зоряне небо літа :: Зоряне небо осені :: Зоряне небо зими :: Зоряне небо весни

Карта зоряного неба на цей місяць

Щомісячна карта зоряного неба та астрономічні події місяця - для спостережень неозброєним оком, в бінокль чи телескоп.
Адаптовано для друку (2 сторінки PDF формат А4).
Дивіться також архів зоряних карт на будь-який місяць.

Астрономічні події жовтня 2026

• 1 жовтня — Місяць (Ф = 0,76-) поблизу Альдебарана та Урана;
• 1 жовтня — Місяць (Ф = 0,69-) у перигеї своєї орбіти на відстані 369338 км від центра Землі;
• 2 жовтня — Місяць (Ф = 0,63-) проходить точку максимального схилення на північ від небесного екватора;
• 2 жовтня — Венера у стоянні з переходом до зворотного руху;
• 3 жовтня — Місяць у фазі останньої чверті;
• 4 жовтня — Сатурн у протистоянні із Сонцем;
• 5 жовтня — Місяць (Ф = 0,31-) поблизу Марса;
• 5 жовтня — Місяць (Ф = 0,29-) проходить через розсіяне зоряне скупчення Ясла (М44);
• 6 жовтня — Місяць (Ф = 0,2-) поблизу Юпітера (покриття при видимості в Північній Америці);
• 6 жовтня — Меркурій проходить на 5 градусів північніше Венери;
• 7 жовтня — Місяць (Ф = 0,15-) у низхідному вузлі своєї орбіти;
• 7 жовтня — покриття Регула Місяцем (Ф = 0,13-) при видимості в Антарктиді;
• 9 жовтня — максимум дії метеорного потоку Драконіди (ZHR = 20–100);
• 9 жовтня — максимальна східна лібрація Місяця за довготою 4,9°;
• 10 жовтня — молодик;
• 11 жовтня — Місяць (Ф = 0,01+) поблизу Спіки;
• 12 жовтня — Меркурій у максимальній східній (вечірній) елонгації 25°;
• 12 жовтня — Місяць (Ф = 0,02+) поблизу Венери;
• 12 жовтня — Місяць (Ф = 0,05+) поблизу Меркурія;
• 13 жовтня — максимальна північна лібрація Місяця за широтою 6,6°;
• 14 жовтня — покриття Антареса Місяцем (Ф = 0,17+) при видимості в Південній Америці;
• 16 жовтня — Місяць (Ф = 0,26+) проходить точку максимального схилення на південь від небесного екватора;
• 16 жовтня — Місяць (Ф = 0,34+) в апогеї своєї орбіти на відстані 404639 км від центра Землі;
• 18 жовтня — Місяць у фазі першої чверті;
• 21 жовтня — Місяць (Ф = 0,75+) у висхідному вузлі своєї орбіти;
• 21 жовтня — максимум дії метеорного потоку Оріоніди (ZHR = 15);
• 23 жовтня — максимальна західна лібрація Місяця за довготою 6,1°;
• 23 жовтня — Місяць (Ф = 0,94+) поблизу Нептуна;
• 24 жовтня — Венера в нижньому сполученні із Сонцем (на 6° південніше Сонця);
• 24 жовтня — Місяць (Ф = 0,96+) поблизу Сатурна;
• 24 жовтня — Меркурій у стоянні з переходом до зворотного руху;
• 26 жовтня — повня;
• 27 жовтня — максимальна південна лібрація Місяця за широтою 6,6°;
• 28 жовтня — покриття Місяцем (Ф = 0,95-) розсіяного зоряного скупчення Плеяди;
• 28 жовтня — Місяць (Ф = 0,93-) поблизу Урана та Альдебарана;
• 28 жовтня — Місяць (Ф = 0,91-) у перигеї своєї орбіти на відстані 364411 км від центра Землі;
• 29 жовтня — Місяць (Ф = 0,83-) проходить точку максимального схилення на північ від небесного екватора;
• 31 жовтня — покриття Церери Місяцем (Ф = 0,64-) при видимості на Далекому Сході.

Мапа зоряного неба
на цей місяць

Зоряний обрій
цього тижня

Планети, Місяць,
комети

На шести колесах — за плечима багатьох

Рекорд Perseverance увінчує майже три десятиліття роботи марсоходів NASA на Марсі, кожна наступна місія яких долала більші відстані та виконувала завдання ефективніше за попередню.

Марсохід Sojourner розміром із мікрохвильову піч подолав близько 330 футів (100 метрів) протягом своєї 83-сольної місії у 1997 році. Два марсоходи-близнюки Spirit та Opportunity розміром із гольф-кар прибули у 2004 році з основними місіями тривалістю 90 солів. Spirit подолав 4,8 милі (7,7 кілометра), перш ніж у 2010 році піддався суворим умовам марсіанської зими. Opportunity продовжував рух протягом 5111 солів, у 2015 році завершивши перший позаземний марафон і встановивши рекорд, який тепер перевершив Perseverance. Марсохід агентства Curiosity, який здійснив посадку в кратері Ґейл у 2012 році й досі активно працює, подолав понад 23,65 милі (38,07 кілометра).

«Марсохід, який побив цей рекорд, зробив це, самостійно ухвалюючи рішення щодо маршруту. Отримавши автономність, щоб просто рухатися вперед, Perseverance керує рухом краще, ніж той, що здійснив посадку, і ми ще не закінчили», — сказав Марк Маймоне, заступник керівника групи роботизованих операцій Perseverance. «Наше найновіше програмне забезпечення вчить Perseverance менше кермувати й більше рухатися, а також перевіряти власне положення за орбітальними картами безпосередньо під час руху. Наступний рубіж — саме сонячне світло. Через відблиски в навігаційних камерах ми паркуємося до середини дня, якщо рухаємося в напрямку Сонця. Якщо нам вдасться навчити марсохід бачити крізь ці артефакти зображення, кожен наступний марсохід отримає довший робочий день».

Рекорд позаземного руху бездоріжжям не обмежується Марсом: рекорди пересування Місяцем були побиті ще раніше, під час освоєння космосу. Perseverance проїхав далі за обидва показники: 22,2 милі (35,7 кілометра), подолані астронавтами «Аполлона-17» Джином Сернаном і Гаррісоном Шміттом у 1972 році, та 24,2 милі (39 кілометрів), пройдені радянським місяцеходом «Місяцехід-2» у 1973 році.

Встановлення рекордів відстані — лише додатковий бонус. Витривалість і довші поїздки дають змогу швидше досягати більшої геологічної різноманітності: досліджувати більше відслонень гірських порід і дізнаватися більше про історію Червоної планети, читаючи її в породах. Завдяки цим можливостям Perseverance дістався від стародавнього озерного дна до скам’янілої річкової системи, де марсохід виявив потенційну біосигнатуру у породі під назвою «Водоспад Чеяви», а потім рушив до краю кратера, де на нього може чекати зовсім інший тип стародавнього середовища існування — гідротермальне.

Perseverance зібрав 29 зразків гірських порід і реголіту, які представляють дно кратера, дельтовий конус, утворений річкою, що давно зникла, а тепер і край кратера. В останньому регіоні він досліджував породи, утворені внаслідок удару, віком близько 4 мільярдів років, які належать до періоду історії планети, сліди якого на Землі майже повністю стерті.

Після Лак-де-Шарм марсохід продовжить рух уздовж краю кратера й під час розширеної місії прямуватиме на південь, до Райдужного водоспаду (Rainbow Falls) — ділянки стародавньої кори завширшки 328 футів (100 метрів), піднятої внаслідок удару, який утворив кратер Єзеро.

Джерело: https://science.nasa.gov/

Сузір’я Овен

[ Докладніше про сузір’я Овен ]

[ Всі сузір’я ]

Найбільший конструктор у світі

Археологічні знахідки свідчать про поважний вік дитячих іграшок. Дитячий конструктор ми б очікували знайти радше в античній Греції. Вже тому, що греки були видатними архітекторами, а до того ж тому, що їхня архітектура, за всієї її краси та досконалості, використовувала конструктивні принципи, дуже подібні до тих, якими ми пишалися в дитинстві...

[ Докладніше ]

Оумуамуа - перший міжзоряний гість

Приблизно в 1837 році дивний космічний об'єкт пройшов на відстані в тисячу а.о. від Сонця. Більше сотні років він рухався в напрямку до нас, будучи непоміченим. Але врешті-решт 19 жовтня 2017 року люди виявили непримітного відвідувача. До 22 жовтня 2017 було зрозуміло дві речі. По-перше, об'єкт рухається гіперболічною траєкторією. Це означає, що він робить проліт повз Сонце всього один раз - він ніколи знову не відвідає нашу систему. По-друге, походження цього об'єкту ніякого відношення до Сонячної системи взагалі не має...

[ Докладніше ]