Планети в травні (+ Місяць, астероїди, комети, метеорні потоки)

Мапа зоряного неба на цей місяць	Зоряний обрій цього тижня	Планети і Місяць

Дивіться також: Місячний календар на цей місяць.

1 травня – Місяць (Ф = 0,18+) проходить точку максимального схилення на північ від небесного екватора,
1 травня – максимальна південна лібрація Місяця за широтою 6,7°,
2 травня – Венера проходить за 2° на північ від Нептуна,
3 травня – максимальна східна лібрація Місяця за довготою 7,7°,
4 травня – Місяць (Ф = 0,44+) поблизу Марса і розсіяного зоряного скупчення Ясла (М44),
4 травня – Місяць у фазі першої чверті,
5 травня – Марс проходить за півградуса на північ від розсіяного зоряного скупчення Ясла (М44),
5 травня – Місяць (Ф = 0,62+) поблизу Регула,
6 травня – максимум активності метеорного потоку Ета-Аквариди (ZHR = 40) з сузір’я Водолія,
7 травня – Місяць (Ф = 0,81+) у низхідному вузлі своєї орбіти,
10 травня – Місяць (Ф = 0,95+) проходить поблизу Спіки (покриття видиме в акваторії Тихого океану),
11 травня – Місяць (Ф = 0,97+) в апогеї своєї орбіти на відстані 406245 км від центру Землі,
12 травня – повний місяць,
14 травня – покриття Місяцем (Ф = 0,98–) Антареса (видимість на півдні Південної Америки),
15 травня – максимальна північна лібрація Місяця за широтою 6,6°,
15 травня – Місяць (Ф = 0,91–) проходить точку максимального схилення на південь від небесного екватора,
17 травня – Уран у сполученні з Сонцем,
19 травня – максимальна західна лібрація Місяця за довготою 7,0°,
20 травня – Місяць у фазі останньої чверті,
22 травня – Місяць (Ф = 0,30–) у висхідному вузлі своєї орбіти,
22 травня – Місяць (Ф = 0,26–) поблизу Сатурна і Нептуна,
23 травня – Місяць (Ф = 0,15–) поблизу Венери,
24 травня – Меркурій проходить за 7 кутових хвилин південніше Урана,
26 травня – Місяць (Ф = 0,02–) у перигеї своєї орбіти на відстані 359023 км від центру Землі,
26 травня – Місяць (Ф = 0,01–) поблизу Меркурія, Урана і розсіяного зоряного скупчення Плеяди (не видно через близькість до Сонця),
27 травня – новий місяць,
28 травня – максимальна південна лібрація Місяця за широтою 6,6°,
28 травня – Місяць (Ф = 0,03+) поблизу Юпітера,
28 травня – Місяць (Ф = 0,04+) проходить точку максимального схилення на північ від небесного екватора,
30 травня – Меркурій у верхньому сполученні з Сонцем,
31 травня – Місяць (Ф = 0,23+) проходить північніше розсіяного зоряного скупчення Ясла (М44).

Сонце рухається по сузір’ю Овна до 14 травня, а потім переходить у сузір’я Тельця і залишається в ньому до кінця місяця. Схилення денного світила поступово зростає, а тривалість дня швидко збільшується: від 14 годин 49 хвилин на початку місяця до 16 годин 11 хвилин наприкінці травня. З 29 травня до 14 липня у Києві астрономічні сутінки тривають усю ніч. Ці дані справедливі для широти Києва, де полуденна висота Сонця протягом травня зростає з 55 до 62 градусів. Чим північніше — тим коротша ніч. На широті Тромсе темне небо можна буде спостерігати лише наприкінці літа.

Нові утворення на поверхні Сонця можна спостерігати за допомогою телескопа або бінокля.

Візуальне вивчення Сонця в телескоп або інші оптичні прилади потрібно проводити обов'язково із застосуванням сонячного фільтра.

Місяць почне свій рух по небу травня у сузір’ї Тельця при фазі 0,14+ поблизу Юпітера.

1 травня при фазі 0,18+ місячний серп перейде в сузір’я Близнюків.
3 травня Місяць перейде в сузір’я Рака вже при фазі 0,37+.
4 травня Місяць (Ф = 0,44+) буде поблизу Марса та скупчення Ясла (М44), а згодом набуде фази першої чверті, перейшовши в сузір’я Лева при фазі 0,54+.
5 травня Місяць (Ф = 0,62+) пройде поблизу Регула.
7 травня при фазі 0,8+ Місяць перейде в сузір’я Діви.
10 травня Місяць (Ф = 0,95+) покриє Спіку (видно в акваторії Тихого океану).
11 травня (Ф = 0,99+) — в сузір’ї Терезів.
12 травня — повний місяць.
13 травня (Ф = 0,99) — перехід у Скорпіона.
14 травня (Ф = 0,98) — покриття Антареса (видно на півдні Південної Америки) та перехід у Змієносця.
15 травня — перехід у сузір’я Стрільця (Ф = 0,92).
18 травня (Ф = 0,74) — у Козерозі.
20 травня (Ф = 0,52) — вхід у Водолія та остання чверть.
22 травня (Ф = 0,3) — в Рибах, поблизу Сатурна й Нептуна (Ф 0,26).
23 травня — північніше Венери (Ф = 0,15).
24 травня — у сузір’ї Овна (Ф = 0,09).
26 травня — в Тельці (Ф = 0,01), зближення з Меркурієм, Ураном і Плеядами (не видно).
27 травня — новолуння в Тельці.
28 травня — північніше Юпітера (Ф = 0,03+), перехід у Близнюки (Ф = 0,04+).
30 травня — у Раку (Ф = 0,17+).
31 травня — північніше скупчення Ясла (М44), завершення травневого шляху (Ф = 0,29+).

Читайте також - Зоряне небо зими
Читайте також - Зоряне небо весни
Читайте також - Зоряне небо літа
Читайте також - Зоряне небо осені

* * *

	Меркурій рухається в одному напрямку з Сонцем по сузір’ю Риб, 12 травня переходячи в сузір’я Овна, а 23 травня — в сузір’я Тельця. Швидка планета перебуває на ранковому небі до 30 травня, коли вона пройде верхнє з’єднання з Сонцем і перейде на вечірнє небо. Елонгація Меркурія зменшується з 26° до 1° до кінця місяця. Блиск планети зростає від 0 m до –2,4 m. Видимий діаметр Меркурія зменшується з 6 до 5 кутових секунд. Фаза планети зростає від 0,8 до 1. В телескоп видно невеликий овал, що поступово перетворюється на круглий диск.
	Венера рухається прямим рухом по сузір’ю Риб. Планета спостерігається на ранковому небі. 23 травня поблизу Венери пройде Місяць. Кутова відстань Венери від Сонця зростає з 41° до 46° на захід. Видимий діаметр планети змінюється від 37 до 24 кутових секунд, а фаза — від 0,29 до 0,49. Максимальний блиск — близько –4,6 m. В телескоп видно серп без деталей.
	Марс рухається в одному напрямку з Сонцем по сузір’ю Рака, 25 травня переходячи в сузір’я Лева. Червону планету можна побачити на вечірньому небі. 4 травня поблизу Марса пройде Місяць. Блиск Марса зменшується від +0,9 m до +1,3 m, а видимий діаметр становить приблизно 6 кутових секунд. В телескоп спостерігається диск з деякими деталями на поверхні планети.
	Юпітер рухається прямим рухом по сузір’ю Тельця. Газовий гігант спостерігається на вечірньому небі. 28 травня поблизу Юпітера пройде Місяць. Кутовий діаметр найбільшої планети Сонячної системи становить близько 33", а блиск — близько –2 m. Диск Юпітера видно навіть у бінокль, а в невеликий телескоп — смуги та інші деталі на поверхні. Чотири великі супутники видно вже в бінокль, а в телескоп за сприятливих умов можна спостерігати тіні супутників на диску планети, а також різноманітні конфігурації їх розташування.
	Сатурн має прямий рух, переміщаючись по сузір’ю Риб. Планета перебуває на ранковому небі. 22 травня поблизу Сатурна пройде Місяць. Блиск планети становить трохи слабше за +1 m, при видимому діаметрі близько 16". У невеликий телескоп можна спостерігати кільця та супутник Титан, а також інші найяскравіші супутники. Видимий нахил кілець Сатурна — близько 2 градусів.
	Уран (6m, 3,5”) рухається прямим рухом по сузір’ю Тельця південніше зоряного скупчення Плеяди. Планета перебуває на вечірньому небі до 17 травня, а потім проходить з’єднання з Сонцем і переходить на ранкове небо. 26 травня поблизу Урана пройде Місяць. Побачити диск Урана (в період видимості) можна в телескоп із діаметром від 80 мм при збільшенні понад 80 за умови прозорого неба. Неозброєним оком планету можна виявити лише на дуже темному небі без місячного світла та наземних джерел освітлення (найкраще під час протистояння). Блиск супутників Урана слабший за 13 m.
	Нептун (8m, 2,4”) рухається прямим рухом по сузір’ю Риб, поблизу зорі лямбда Риб із блиском 4,5 m. Планета знаходиться на ранковому небі. 22 травня поблизу Нептуна пройде Місяць. Знайти планету в період видимості можна в бінокль за допомогою зоряних карт Астрономічного календаря на 2025 рік. Диск планети помітний у телескоп із діаметром від 100 мм при збільшенні понад 100 (за прозорого неба). Супутники Нептуна мають блиск слабший за 13 m.
	Плутон - карликова планета або плутоїд (+14,5m) знаходиться в сузір'ї Стрільця на відстані близько 35 а. від Землі. Для візуальних спостережень Плутона необхідний телескоп з діаметром об'єктива від 250 мм (у періоди найкращої видимості) та прозоре небо, а ідеальне місце для його спостережень – в екваторіальній ділянці Землі.
	З комет місяця розрахунковий блиск близько 11m і яскравіше матиме принаймні дві комети: Brooks (D/1886 K1) та Swift (D/1895 Q1). Перша при максимальному розрахунковому блиску слабше 11m рухається сузір’ям Терезів. Друга переміщається сузір’ям Орла при максимальному розрахунковому блиску близько 11m.
	Серед астероїдів місяця найяскравішою буде Веста у сузір’ї Терезів із блиском 5,6m при протистоянні із Сонцем 2 травня.
	Серед основних метеорних потоків максимуму дії досягнуть ета-Акваріди (ZHR=40) із сузір’я Водолія. Місяць у період максимуму близький до фази першої чверті.
	Довгоперіодичні змінні зірки місяця. Дані оновлюються.