Тукан (сузір’я)
Дивіться також: [ повний список сузір’їв ]
Тука́н (лат. Tucana, Tuc) - сузір’я південної півкулі неба. Займає на небі площу 294,6 квадратних градусів, містить 44 зірки, видимі неозброєним оком. На теренах України не спостерігається. Повна видимість на широтах на південь від +14°.
IAU and Sky & Telescope magazine (Roger Sinnott & Rick Fienberg) - CC BY 3.0
натисніть на зображення для його збільшення
У південній частині сузір’я знаходиться Мала Магелланова Хмара – супутник нашої Галактики.
47 Тукана - друге за яскравістю і найчисленніше з усіх кульових зоряних скупчень Чумацького Шляху, містить понад 10 млн. зірок.
Біля сузір’я Тукан розташовуються сузір’я Південної Гідри, Октанта, Індіанця, Південної Риби та Фенікса.
Ясної та безмісячної ночі у сузір’ї Тукана можна неозброєним оком побачити близько 25 зірок. З них лише одна - найяскравіша - має величину Зm, зоряні величини п’яти інших зірок цього сузір’я коливаються між 4m і 5m, а інші знаходяться на межі видимості неозброєним оком. Шість найяскравіших зірок у сузір’ї Тукана утворюють неправильний багатокутник. Дуже важко в цій геометричній фігурі побачити тукана з його довгим і товстим дзьобом та короткими міцними лапами. Йоган Байєр, даючи сузір’ю таке ім’я, без сумніву, мав намір увічнити на небі великі географічні відкриття, що хвилювали людей його часу.
Сузір’я Тукана добре відоме багатьом любителям-астрономам, хоча його й не можна спостерігати в широтах, що лежать на північ від екватора. Причина цієї популярності полягає в тому, що в області цього сузір’я знаходиться одна маленька "хмара", наче "відірвана" від Чумацького Шляху і занесена до сузір’я Тукана. "Хмара" має інтегральну зіркову величину 2m,8 і добре спостерігається неозброєним оком. Це Мала Магелланова хмара. Відстань від нас до неї - 200000 світлових років, а її діаметр приблизно дорівнює 7200 світловим рокам (приблизно в чотири рази менший за діаметр Великої Магелланої хмари).
Під час першої навколосвітньої подорожі (1519-1522 рр.) один із супутників Магеллана і його перший біограф Пігафетта помітив, що високо в небі в одних і тих же сузір’ях немов застигли дві "хмари", що нагадують частини Чумацького Шляху. Він перший описав їх і назвав Магеллановими хмарами.
Відстань між Великою і Малою хмарами всього близько 65 000 світлових років, вона набагато менше, ніж середні відстані між сусідніми галактиками взагалі і навіть чим середні відстані між сусідніми галактиками в Місцевій системі галактик. Наша Галактика і обидві Магелланові хмари утворюють одну потрійну галактику. У ній наша Галактика є головною, а Магелланові хмари – її супутниками. Спостереження за цими об’єктами, особливо радіоастрономічні, показали, що Велика Магелланова хмара та наша Галактика пов’язані мостом із газоподібної матерії.
Незважаючи на близькість обох Магелланових хмар, їхню зовнішню структурну подібність і, можливо, їх загальне походження, зірки в них відрізняються одна від одної. У Великій Магеллановій хмарі переважають блакитні надгіганти з великою світністю. На думку деяких учених, близько п’яти тисяч зірок Великої Магелланової Хмари мають світність, що в десять тисяч разів перевищує світність нашого Сонця. У Малій Магеллановій Хмарі таких зірок налічується дуже небагато.
Магелланові Хмари мають значення для розвитку астрономії. Тільки в Магелланових Хмарах спостерігаються довгоперіодичні цефеїди (виключаючи, зрозуміло, нашу Галактику). Ця обставина дозволила американському астроному Г. Лівітт у 1910 р. відкрити залежність між світністю та періодом зміни блиску довгоперіодичних цефеїд, яка відіграє важливу роль у позагалактичній астрономії.
У Магелланових хмарах спостерігається багато нових зірок.
У сузір’ї Тукана знаходиться і яскраве кульове зоряне скупчення NGC104 з кутовим діаметром 26’ і інтегральною зоряною величиною 4m,1 (добре видиме неозброєним оком ясної та безмісячної ночі). Діаметр цього зоряного скупчення 85 світлових років, а відстань від нас до нього - 11500 світлових років. Воно наближається до нас зі швидкістю 24 кілометри на секунду.
Історія
Нове сузір’я. Запропоновано Петером Планціусом у 1598 році, але традиційно приписується Йоганну Байєру (1603).
Тукан | |
---|---|
Латинська назва | Tucana |
Скорочення | Tuc |
Символ | Тукан |
Пряме піднесення | від 22 h 00 m до 1 h 20 m |
Схилення | від -76° до -57° |
Площа | 295 кв. градусів |
Найяскравіші зірки (величина < 3m) |
|
Метеорні потоки |
|
Сусідні сузір’я | |
Сузір’я видиме в широтах від +14° до -90°. На території України не спостерігається |
Сузір’я Тукан з Атласу "Uranographia" Яіа Гевелія (1690)
натисніть на зображення для збільшення
* * *
Sources: wikipedia.org
Дивіться також: [ повний список сузір’їв ]
[ нагору ]