Секстант (сузір’я)
Дивіться також: [ повний список сузір’їв ]
Секстант (лат. Sextans) — маленьке тьмяне екваторіальне сузір’я. Займає на небі площу 313,5 квадратних градусів, містить 34 зірки, видимі неозброєним оком.
Голова Змії
IAU and Sky & Telescope magazine (Roger Sinnott & Rick Fienberg) - CC BY 3.0
натисніть на зображення для його збільшення
Ясної та безмісячної ночі в Секстанті можна неозброєним оком виявити 25 слабких зірок. Найяскравіша (альфа) має величину 4m,48. На зоряних картах, зазвичай, в цілому сузір’ї відзначається лише ця зірка.
Серед інших об’єктів в сузір’ї Секстанта можна виділити галактику NGC 3115.
Секстант - кутомірний прилад, який використовується в морській астрономії (а зараз і в авіаційній астрономії). З його допомогою можна виміряти кут між двома об’єктами (наприклад, між двома зірками), при цьому обидва об’єкти можуть спостерігатися одночасно незалежно від руху спостерігача (на кораблі або літаку).
На старовинних зоряних картах і в зоряних атласах сузір’я Секстанта зображувалося в ногах сузір’я Лева. Якою дивною силою занесло цей кутомірний прилад на небо та ще й у таке місце? Пояснення дає Ян Гевелій, який виділив це сузір’я і вперше представив його у своєму зоряному атласі 1690 р. Гевелій говорив, що Секстант залишений на небі не тому, що розташування зірок нагадує зовні форму цього інструменту, і не тому, що там для нього виявилося підходяще місце. Він виділив сузір’я саме там тому, що з 1658 до 1679 року робив спостереження за допомогою цього приладу, уточнюючи координати зірок у зв’язку з їхнім становищем на небі. Але злість людей знищила секстант. Дані спостережень, зібрані за допомогою цього інструменту, як і сама обсерваторія Гевелія, згоріли. Все загинуло у вогні. Тому Гевелій помістив цей прилад між сузір’ями Лева та Гідри - тварин з дуже лютою вдачею. Так, на небі серед інших сузір’їв з’явилося й сузір’я Секстанта.
Умови спостереження
Повна видимість на широтах на південь від +80° і на північ від -80°. Найкращі умови спостереження - березень.
Історія
Нове сузір’я. Введено Яном Гевелієм у 1690 році у небесному атласі «Уранографія». Названо ним «Небесний Секстант» на честь улюбленого астрономічного інструмента, що згорів разом із обсерваторією Гевелія у 1679 році. Саме тому Гевелій помістив його між Левом та Гідрою, сузір’ями, на думку астрологів того часу, вогненної природи, сказавши: «Вулкан переміг Уранію», тобто римський бог вогню переміг музу астрономії.
Секстант | |
---|---|
Лат. назва | Sextans |
Скорочення | Sех |
Символ | Секстант |
Пряме піднесення | від 9h 35m до 10h 45m |
Схиляння | від -11° 00’ до +7° 00’ |
Площа | 314 кв. градуса |
Найяскравіші зірки (величина < 3m) |
|
Метеорні потоки |
|
Сусідні сузір’я | |
Сузір’я видиме в широтах від +79° до -83°. Кращий час для спостереження - березень. |
Сузір’я Секстант з Атласу "Uranographia" Яна Гевелія (1690)
натисніть на зображення для його збільшення
Сузір’я Секстант з Атласу "Uranographia" J. E. Bode (Берлін 1801)
натисніть на зображення для його збільшення
Сузір’я Секстант з Атласу "Urania’s Mirror" (London, 1825)
* * *
Sources: wikipedia.org/
http://www.ianridpath.com/atlases/urania.htm
Дивіться також: [ повний список сузір’їв ]
[ нагору ]