Золота Риба (сузір’я)
Дивіться також: [ повний список сузір’їв ]
Золота Риба (лат. Dorado ) — сузір’я південної півкулі неба. Містить 32 зірки, видимих неозброєним оком. Воно на небі займає площу 179,2 квадратних градусів. На території України не спостерігається.
IAU and Sky & Telescope magazine (Roger Sinnott & Rick Fienberg) - CC BY 3.0
натисніть на зображення для його збільшення
Цікаві об’єкти
- У сузір’ї розташований південний полюс екліптики. Тут також знаходиться зірка AB Золотої Риби, що дала назву рухомій групі зірок, і S Золотої Риби — прототип цілого класу дуже яскравих пульсуючих гіпергігантів. Одна з найяскравіших зірок сузір’я — Гамма Золотої Риби — також дала назву окремому класу змінних зірок. У 1987 році в сузір’ї Золотої Риби спалахнула наднова SN 1987A.
- Сузір’я Золота Риба містить більшу частину Великої Магелланової Хмари та галактичну туманність Тарантул.
- Велика Магелланова Хмара складається із сотень мільйонів і, можливо, мільярдів зірок усіх типів. Її інтегральна (загальна) зоряна величина 0m,6. При вивченні цього об’єкта за допомогою телескопа було встановлено, що Велика Магелланова Хмара складається, як і наша Галактика, з окремих зірок. Це найближча до нас галактика, відстань від нас до неї становить 160000 світлових років, а діаметр цієї галактики 33000 світлових років (12 кутових градусів). Але цей об’єкт особливо багатий блакитними надгігантами. Там знаходиться зірка S Золотої Риби, яка має найбільшу потужність випромінювання з усіх відомих зірок. Для створення випромінювання, яке має ця зоря, знадобиться мільйон зірок типу нашого Сонця. Якби S Золотої Риби була на такій же відстані від нас, що й найближча до нас зоря Центавра, то вона світила б силою п’яти місяців (у повні). На Землі не було б ночей!
- У сузір’ї знаходиться зірка HE 0437-5439, що дуже швидко рухається у напрямку із нашої Галактики.
Історія
Запропоноване Планціусом на його небесному глобусі, виданому у 1598 році, хоча традиційно приписується Йоганну Байєру, оскільки вперше з’явилося у його Уранометрії 1603 року. У 17 столітті деякі астрономи, зокрема Йоганн Кеплер, для позначення цього сузір’я використовували назву риба-меч (лат. Xiphias). Під такою назвою вона зустрічається і в деяких старовинних атласах зоряного неба, де зображували не тільки рибу-меч, але і рибу-пилу. Зокрема, риба-меч зображена в «Уранографії» Яна Гевелія. У «Atlas Coelestis» Джона Габріеля Доппельмайра використовуються дві назви — «Золота риба» (Дорадо) і «Риба-меч» (Xiphias). В «Атласі неба» Джона Флемстіда, а також в атласі Фоми Корбініана «Mercurii philosophici firmamentum firmianum» зображена риба-пила, підписана Dorado (Золота риба).
Зараз прийнята початкова (дана Планціусом) назва сузір’я — лат. Дорадо (Золота риба). Але в німецькій мові назва «Риба-меч» (Swordfish) збереглася.
| Золота Риба | |
|---|---|
| Латинська назва | Dorado |
| Скорочення | Dor |
| Символ | Золота Риба |
| Пряме піднесення | від 3 h 50 m до 6 h 35 m |
| Схилення | від −70° до −49° |
| Площа | 179 кв. градусів |
| Найяскравіші зірки (величина < 3m) |
|
| Метеорні потоки |
|
| Сусідні сузір’я |
|
| Сузір’я видиме в широтах від +20° до −90°. Кращий час для спостереження на території України - не спостерігається |
|
Сузір’я Золота Риба з атласу "Uranographia" Яна Гевелія (1690)
натисніть на зображення для збільшення
Sources: wikipedia.org
Дивіться також: [ повний список сузір’їв ]
[ нагору ]
