Дельфін (сузір’я)
Дивіться також: [ повний список сузір’їв ]
Дельфін (лат. Delphinus) — невелике сузір’я північної півкулі неба, три найяскравіші зірки мають блиск 3,7, 3,8 та 4,0 зоряної величини.
Найкращі умови для спостережень — у червні-серпні. Видно на всій території України. Стародавня українська назва цього сузір’я — Криниця.
Сузір’я Дельфіна відоме з античності, включено до каталогу зоряного неба Клавдія Птолемея «Альмагест».
IAU and Sky & Telescope magazine (Roger Sinnott & Rick Fienberg) - CC BY 3.0
Зорі та інші цікаві об’єкти
Ясної та безмісячної ночі в цьому сузір’ї неозброєним оком можна розглянути близько 30 зірок, але це дуже слабкі зірки. Тільки три з них яскравіші за четверту зіркову величину. Разом із ще однією слабкою зіркою вони утворюють добре окреслений ромб. Болгарський народ цю фігуру традиційно називає Малим Хрестом. Примітно, що в цьому ромбі давні греки бачили Дельфіна, і на старовинних зіркових картах цей сузір’я зображується у вигляді Дельфіна.
Дві найяскравіші зорі отримали власні назви не в стародавні часи, як більшість зір, що їх мають, а лише 1814 року. У другому виданні зоряного каталога обсерваторії Палермо зорю Дельфіна було названо Суалоцін (лат. Sualocin), а Дельфіна — Ротанев (лат. Rotanev). Згодом було з’ясовано, що ці назви утворено від імені та прізвища помічника директора обсерваторії Нікколо Каччіаторе (італ. Niccolo Cacciatore) у їх латинізованому варіанті — Nicolaus Venator (італ. «cacciatore» і лат. «venator» означають «мисливець») якщо записати їх задом наперед[3].
Астеризм «Труна Иова» — невеликий ромбик із чотирьох зірок сузір’я: α (Суалоцін), β, δ та γ.
У сузір’ї містяться кулясті скупчення — NGC 6934 і NGC 7006.
Зірка δ Дельфіна належить до класу змінних зірок типу δ Щита. Ця зірка четвертої величини відкрита в 1956 р. Амплітуда зміни її блиску дуже мала (0,08 зіркової величини), а період зміни блиску - 0,135 дня - найкоротший для змінних зірок типу δ Щита. Зірка δ Дельфіна доступна для спостережень неозброєним оком.
У Стародавній Греції сузір’я асоціювали із історією про поета Аріона, який рятуючись від розбійників, стрибнув із корабля в море та був врятований дельфінами.
Дельфін | |
---|---|
Лат. назва | Delphinus |
Скорочення | Del |
Символ | Дельфін |
Пряме піднесення | від 20h 08m до 21h 03m |
Схиляння | від +2° 00’ до +20° 30’ |
Площа | 189 кв. градусів |
Найяскравіші зірки (величина < 3m) |
|
Метеорні потоки |
|
Сусідні сузір’я | |
Сузір’я видиме в широтах від +90° до
-69°. Кращий час для спостереження - літо. |
Сузір’я Дельфіна з Атласу "Uranographia" Яна Гевелія (1690)
натисніть на зображення для його збільшення
Сузір’я Дельфіна з Атласу "Uranographia" J. E. Bode (Берлін 1801)
натисніть на зображення для його збільшення
Сузір’я Дельфіна з Атласу "Urania’s Mirror" (London, 1825)
Місячні дома
Місячні дома (або стоянки, станції) з’явилися у середньовічній арабській астрології. Місячні дома асоціювалися в арабській астрономії із групами зірок.
Деякі джерела поміщають двадцять четверту стоянку до Дельфіну (за іншими джерелами вона у Водолії). В арабській астрологічній традиції було дев’ять щасливих груп зірок; одна з них – двадцять четверта стоянка.
Сад ас-Сууд (Щастя щастя). За деякими джерелами включає β beta Дельфіна.
Міфологія
Дельфін був культовою твариною Стародавньої Греції, і тому пояснень, як він опинився на небі, багато.
Сузір’я вміщено на небо Посейдоном на подяку за особливу делікатну допомогу. Дельфін, істота розумна і, мабуть, що мала винятковий дипломатичний талант, допоміг Посейдону схилити нереїду Амфітриту до заміжжя.
Інший варіант: це той самий Дельфін - любитель музики, що врятував Аріона від жадібних матросів.
Перетворившись на Дельфіна, Аполлон доплив до Крита, щоб здійснити там обряд очищення після вбивства Піфона, зробленого "не за правилами" - у святилищі.
Нарешті, не забудемо про тирренських піратів, які хотіли продати Діоніса в рабство: Діоніс перетворив їх на Дельфінів, і описуване сузір’я – один із них.
astromyth ru/Constellations/Del.htm
* * *
Про те, як Дельфін опинився серед сузір’їв, грецька міфологія розповідає таке.
У глибинах безкрайнього моря жив у своєму казковому палаці володар морів бог Посейдон, брат великого громовержця Зевса. Бурхливі морські хвилі відразу стихали, як тільки Посейдон піднімав свою праву руку зі страшним тризубцем.
Серед багатьох божеств, що оточували Посейдона, був і морський віщун Нерей, який знав і розгадував найпотаємніші таємниці майбутнього про богів і смертних.
І було у Нерея п’ятдесят дочок, одна красивіша за іншу, жвавих і пустотливих. Взявшись за руки, вони любили виходити з морських глибин і водити хороводи на зелених луках острова Наксос. Стихали морські хвилі, наче зачаровані їх ніжними піснями, що лунали в морській широчіні. Затихав і вітер, трохи розвіваючи їх золотисте волосся. З морських глибин виходив і бог морів Посейдон зі своїм тризубцем. Він слухав прекрасні пісні нереїд і захоплювався їх молодістю та божественною красою. Найкрасивіша і найшвидша з них Амфітрита полонила його серце, і він вирішив відвезти її на своїй золотій колісниці до себе в палац - глибоко в морські прірви, щоб вона стала його дружиною. Хитра Амфітрита вгадала по очах Посейдона його намір і, як метелик, пурхнула над луками і зникла з очей Посейдона. Довго бігла вона і нарешті досягла західного краю Землі, де Атлас підтримував на плечах небесне склепіння. Розповіла вона Атласу, що її переслідує бог Посейдон, і попросила сховати її від нього. Атлас сховав її у глибинах океану.
Довго шукав Посейдон Амфітриту, обнишпорив усі моря, заглядав у темніші куточки їхніх глибин, але даремно, ніде не знайшов він прекрасної Амфітрити. Засмутився Посейдон, ні в чому не міг знайти втіхи. Але якось приплив до нього Дельфін і сказав, де ховається Амфітріта. Негайно помчав на своїй золотій колісниці Посейдон, знайшов Амфітриту в океанських глибинах і відвіз до палацу. Щасливо зажила з чоловіком Амфітріта в підводному палаці, оточена божествами, які виконували її бажання.
Посейдон не забув, що своїм щастям з Амфітрітою він завдячує Дельфіну, який допоміг йому її відшукати. За цю послугу він підніс його на небо і залишив там сяяти у вигляді сузір’я Дельфіна.
prao ru/Constellations/mif/delfin.html
* * *
Sources: wikipedia.org
http://www.ianridpath.com/atlases/urania.htm
Дивіться також: [ повний список сузір’їв ]
[ нагору ]