Місяць і Сонце біля горизонту здаються більшими
Повернутись до [ Зміст розділу "Планетарій" ]
Стаття з книги "Сто астрономічних помилок"
Ви, напевно, помічали, що Місяць, коли знаходиться низько над горизонтом, здається набагато більшим, ніж коли він високо на небі. Те саме стосується й Сонця. Це дуже помітне явище, і не дивно, що над ним замислювалися ще давньогрецькі вчені, зокрема Арістотель зі Стагіри та Клавдій Птолемей.
Якщо шукати фізичне пояснення цьому явищу, то не знайдемо його. Подумайте самі: коли Місяць знаходиться біля горизонту, його відстань до спостерігача є більшою, ніж коли він високо в небі, отже, він мав би виглядати меншим. Однак такі відмінності занадто малі, щоб їх помітити неозброєним оком. Ломлення світла в атмосфері, так звана рефракція, теж не збільшує видимий діаметр Місяця чи Сонця. Внаслідок астрономічної рефракції диск Сонця чи Місяця при сході або заході здається дещо сплюснутим у вертикальному напрямку, і не більше. Тож доводиться визнати, що "збільшення" Місяця та Сонця біля горизонту — це лише ілюзія, чисто суб’єктивне сприйняття. Довести це досить легко: достатньо сфотографувати Місяць одразу після сходу, а потім, коли він буде високо в небі. Розмір Місяця на обох знімках буде однаковим.
Місяць і Сонце біля горизонту здаються більшими - image from https://skyandtelescope.org/
Птолемей, александрійський математик і астроном, у своїх працях уже згадував пояснення цього ефекту, яке й сьогодні вважається правильним. Воно пов’язане із загальними особливостями людського сприйняття. Якщо ми спостерігаємо віддалений об’єкт, а простір між нами і цим об’єктом заповнений іншими предметами, то цей далекий об’єкт здається ще більш віддаленим, ніж якби ми дивилися на нього крізь порожній простір. Коли ми бачимо Місяць чи Сонце біля горизонту, ми порівнюємо їх із деревами, будівлями, пагорбами, які знаходяться поряд. Через це небесні тіла здаються більш віддаленими, а отже, більшими за однакового кутового розміру. Якби ми подивилися на "збільшений" Місяць біля горизонту через трубку, яка закрила б навколишні предмети, то побачили б його таким самим малим, як і тоді, коли він знаходиться високо в небі.
Психологи добре знають цю проблему — зв’язок між відстанню і суб’єктивним сприйняттям розміру об’єкта. Ми завжди недооцінюємо відстань до об’єкта, якщо дивимося на нього крізь порожній простір, порівняно з тією ж відстанню до об’єкта, оточеного іншими орієнтирами. Саме тому горизонт здається нам більш віддаленим, ніж є насправді, а небесний купол над нами — сплюснутим.
Діаграма Місяця на фоні хмари однакового розміру на різних висотах неба. Коли Місяць високо, хмари, навпроти яких він знаходиться, знаходяться ближче до глядача і здаються більшими. Коли Місяць знаходиться низько в небі, ті самі хмари знаходяться далі і здаються меншими, створюючи ілюзію більшого Місяця. - image by Damianadrian - CC BY-SA 3.0
* * *
Переклад з чеського оригіналу "Sto astronomických omylů uvedených na pravou míru" 1988
"Сто астрономічних помилок"
(Олексій Куксін)
Стаття "Місяць і Сонце біля горизонту здаються більшими" ("Měsíc a Slunce jsou u obzoru větší") чеською мовою.
Повернутися до категорії [ Статті на тему астрономії - Планетарій ]
[ нагору ]
