Фрідріх Вільгельм Гершель - Friedrich Wilhelm Herschel
Повернутися до категорії [ Статті про знаменитих людей в астрономії ]
Фрідріх Вільгельм Гершель або Вільям Гершель (нім. Friedrich Wilhelm Herschel; 15 листопада 1738, Ганновер, Німеччина —
25 серпня 1822, Слау біля Лондона, Англія) — британський астроном німецького походження, композитор. Брат Кароліни Гершель, батько Джона Гершеля.
Син бідного музиканта. Вступив на службу у військовий оркестр (гобоїстом) і 1755 року в складі полку був відряджений з Ганновера в Англію (ці дві держави були пов’язані особистою унією). 1757 року пішов з військової служби заради занять музикою. Крім гобоя Гершель грав на скрипці і клавесині, а потім і на органі. Він написав безліч музичних творів, у тому числі 24 симфонії і багато концертів, а також трохи церковної музики[8]. Працював органістом і вчителем музики в Галіфаксі, потім переїхав до курортного міста Бат, де став розпорядником публічних концертів.
Цікавість до музичної теорії привела Гершеля до математики, математика до оптики і, нарешті, оптика — до астрономії. 1773 року, не маючи коштів, щоб купити великого телескопа, він став сам шліфувати дзеркала й конструювати телескопи й надалі сам виготовляв оптичні прилади як для власних спостережень, так і на продаж.
Перше відкриття Гершеля — відкриття планети Уран — відбулося 13 березня 1781 року. Гершель присвятив це відкриття королю Георгу ІІІ і назвав планету на його честь Георгієвою зіркою (Georgium Sidus), проте назва не ввійшла в ужиток; Георг ІІІ, сам аматор астрономії й заступник ганноверців, надав Гершелю чин королівського астронома й кошти для будування окремої обсерваторії. Від 1782 року Гершель і його сестра Кароліна, що допомагала йому, постійно працювали над удосконаленням телескопів і астрономічних спостережень.
Завдяки деяким технічним удосконаленням і збільшенню діаметра дзеркал Гершель зміг 1789 року виготовити найбільший телескоп свого часу (діаметр дзеркала — 122 см, головна фокусна відстань — 12 м); першого ж місяця роботи з цим телескопом Гершель відкрив супутники Сатурна Мімас і Енцелад. Далі Гершель відкрив також супутники Урана Титанію та Оберон. У своїх роботах про супутники планет Гершель уперше вжив термін «астероїд» (використавши його для характеристики цих супутників, бо під час спостережень Гершеля в телескоп великі планети виглядали дисками, а їхні супутники — точками, як зірки).
40-футовий телескоп Гершеля
Однак головні роботи Гершеля належать до галузі зоряної астрономії. Вивчення власних рухів зір привело його до відкриття поступального руху Сонячної системи. Зі спостережень за подвійними зорями, розпочатих з метою визначення паралаксів, Гершель зробив новаторський висновок про існування зоряних систем (раніше вважалося, що подвійні зорі лише випадково розташовані на небі таким чином, що під час спостережень опиняються поруч). Видатною заслугою Гершеля стали спостереження туманностей. Він спостерігав понад 2500 об’єктів, складаючи ретельні описи й каталоги (над їх систематизацією й підготовкою до публікації працювала Кароліна Гершель). Ці спостереження заклали основу Загального каталогу туманностей і скупчень зір, який видав його син, Джон Гершель.
Серед інших заслуг Гершеля — відкриття інфрачервоного випромінювання, зроблене у витонченому експерименті: розщепивши сонячне світло призмою, Гершель вмістив термометр відразу за червоною смугою видимого спектра й показав, що температура підвищується, а отже, на термометр впливає випромінювання, яке не сприймається людським оком.
Цікаво, що за межами власне астрономії та найближчих до неї галузей фізики наукові погляди Гершеля були досить дивні за сучасними мірками. Він, наприклад, уважав, що всі планети населені, що під гарячою атмосферою Сонця перебуває густий шар хмар, а нижче — тверда поверхня планетарного типу і тому подібне.
Член Лондонського королівського товариства (1781), член багатьох інших іноземних академій наук.
На честь Гершеля названо кратери на Місяці, Марсі й Мімасі, астероїд, а також кілька новітніх астрономічних проєктів, зокрема космічний телескоп Гершель.
Фрідріх Вільгельм Гершель
Джон Фредерік Вільям Гершель
Сер Джон Фредерік Вільям Гершель (англ. John Frederick William Herschel; 7 березня 1792, Слоу, Бакінгемшир (тепер — Беркшир), Англія — 11 травня 1871, Коллінгвуд (поблизу Гокгерста), Кент, Англія) — британський математик, астроном, хімік, фотограф, ботанік, син Вільяма Гершеля.
Джон Фредерік Вільям Гершель народився 7 березня 1792 року в Слау (графство Бакінгемшир).
Джон Гершель
Спочатку він навчався в місцевій школі, але незабаром батьки забрали його звідти і до 17 років він займався вдома, під керівництвом наставника Роджерса, вивчаючи класичні та нові мови, математику, музику та інші науки.
Після вступу на навчання до Кембриджського університету, Гершель продемонстрував видатні здібності з математики і склав «Збірник задач з вищої математики».
Першими його науковими працями були: «Some Remarkable Applications of Cotes ’Theorem» (1812) і «Considerations of various Points of Analysis» (1814), коли він був уже членом Лондонського королівського товариства. Після закінчення університетського курсу Фрідріх Вільгельм Гершель оселився в Лондоні, де завдяки знайомству з Волластоном зайнявся фізикою і хімією. На цей час припадають його дослідження з інтерференції звуку і поляризації світла.
В 1836 році, Фрідріх Вільгельм Гершель вперше відкрив в сузір’ї Павич лінзоподібну галактику, яка вже в наш час отримала назву NGC 6684. На новому зображенні, отриманого вже в 2023 році з космічного телескопу Габбл можливо побачити, який вигляд має ця лінзоподібна галактика, що знаходиться на відстані приблизно 44 млн світлових років від Землі[7].
Фрідріх Вільгельм Гершель склав «Загальний каталог туманностей», у якому вмістив дані про відкриті ним галактики. На основі цієї праці вже після смерті Гершеля було видано «Новий загальний каталог». Також ввів у астрономію для позначення дат юліанські дні.
Фрідріх Вільгельм Гершель вніс великий внесок в науку про фотографію, а саме у 1842 році винайшов ціанотипію, досліджував дальтонізм і хімічну енергію ультрафіолетових променів.
Член Лондонського королівського товариства, неодноразово обирався президентом Лондонського королівського астрономічного товариства. Іноземний почесний член Петербурзької АН (1826); член Геттінгенської академії наук.
У 1826 році Джона Гершеля було нагороджено золотою медаллю королівського астрономічного товариства.
Джерело: Wikipedia
Повернутися до категорії [ Статті про знаменитих людей в астрономії ]
[ нагору ]
